Позитивна психотерапія: сила оптимізму у боротьбі з психічними розладами

Позитивна психотерапія – це підхід у галузі психічного здоров’я, який акцентує увагу на позитивних сторонах людського життя, включаючи щастя, оптимізм, насолоду та подяку. Він заснований на переконанні, що всі люди прагнуть творчості, любові та самореалізації.

Позитивна психотерапія, яка взяла свій початок від позитивної психології, допомагає людям посилити та використовувати їх внутрішні ресурси, такі як стійкість, самоповага, емпатія, замість зосереджуватися тільки на проблемах або труднощах. Це означає, що замість того, щоб прагнути “виправити” те, що “зламано”, позитивна психотерапія прагне покращити життя та зміцнити позитивні якості кожної людини.

Важливо, що позитивна психотерапія не заперечує існування психічного страждання чи болю. Вона просто прагне врівноважити це, приділяючи увагу позитивним аспектам людського досвіду. Позитивну психотерапію можна використовувати як доповнення до інших підходів і терапій, вона буде корисна в роботі з різними психічними захворюваннями та проблемами, включаючи стрес, депресію та тривогу.

Історія та походження позитивної психотерапії

Позитивна психотерапія походить від позитивної психології, нового психологічного напряму, який офіційно виник наприкінці 1990-х років, хоча його коріння сягає ще глибше.

Мартін Селігман (на фото вище), психолог із Університету Пенсільванії, є загальновизнаним “батьком” позитивної психології. Під час свого головування в Американській психологічній асоціації в 1998 році він привернув увагу до цього напряму, стверджуючи, що психологія повинна зосереджуватися не лише на хворобі та лікуванні, а й на покращенні якості життя та просуванні позитивного людського існування.

Позитивна психологія вивчає розвиток позитивних аспектів людського досвіду, таких як щастя, чеснота, задоволеність життям, оптимізм, подяка, співчуття та любов. Це відрізняється від традиційного психологічного підходу, який сконцентрований на вивченні патологій та усуненні негативних станів і симптомів.

Позитивна психотерапія є природним продовженням цього напряму. Вона використовує принципи та техніки позитивної психології, щоб допомогти людям посилити їхні позитивні якості та емоції і покращити якість життя. Позитивну психотерапію можна застосовувати для лікування широкого спектру психічних захворювань, включаючи депресію, тривогу, посттравматичний стресовий розлад, а також для поліпшення загального благополуччя.

Загальна мета та основні принципи позитивної психотерапії

Загальна мета позитивної психотерапії – покращення якості життя та зміцнення позитивних якостей кожної людини. Це досягається не тільки шляхом зниження або усунення симптомів психічних розладів, але й через акцентування уваги на позитивних аспектах людського досвіду та ресурсах, які допомагають людям почуватися краще у повсякденному житті.

В основі позитивної психотерапії лежать такі принципи:

• Орієнтація на сильні сторони. Один із основних принципів позитивної психотерапії – це зосередження на сильних сторонах та внутрішніх ресурсах людей, а не лише на їхніх слабкостях чи проблемах. Такий підхід допомагає людям дізнатися більше про себе, розкрити потенціал та покращити здатність долати труднощі.
• Повноцінний досвід. Позитивна психотерапія вчить людей цінувати весь свій досвід, включаючи радість, творчість, любов, досягнення та навіть страждання та хвороби. Розуміння того, що це є важливою частиною життя, допомагає сприймати світ більш повноцінно.
• Позитивне ставлення до життя. У позитивній психотерапії велика увага приділяється розвитку позитивного ставлення до життя. Це включає практику вдячності, усвідомленості, прощення і доброти до себе та інших.
• Зміцнення зв’язків. Позитивна психотерапія визнає важливість міжособистісних зв’язків та прагне зміцнити їх.
• Взаємодія та єднання з іншими людьми покращує емоційний добробут і дає нам почуття приналежності.
• Прагнення до зростання та саморозвитку. Позитивна психотерапія включає прагнення до особистого зростання і саморозвитку, включаючи зусилля з розвитку навичок, поліпшення відносин, досягнення цілей і пошуків сенсу життя.

Методологія позитивної психотерапії

Позитивна психотерапія ґрунтується на принципах позитивної психології та акцентує увагу на переважних сильних сторонах та внутрішніх ресурсах індивіда, а не лише на його проблемах чи дисфункціональності. Такий підхід включає використання терапевтичних інтервенцій і технік, спрямованих на покращення емоційного благополуччя та посилення позитивних почуттів, думок і поведінки.

Специфічні методи можуть включати практику усвідомленості, техніки самоспівчуття, вправи подяки, розвиток сильних сторін особистості, встановлення та досягнення значних цілей та покращення міжособистісних відносин. Цей підхід також може включати роботу над подоланням психологічних проблем та перешкод, але завжди з упором на зміцнення позитивних якостей та здібностей.

Структура та формат сесій

Структура і формат сесій позитивної психотерапії можуть змінюватися в залежності від конкретної практики терапевта, потреб та цілей клієнта, а також специфічної проблеми чи питання, з яким людина звернулася за допомогою. Ось загальний огляд того, як можуть бути організовані ці сесії:

1. Вступ. На початкових стадіях терапевт і клієнт обговорюють причини, які змусили останнього звернутися по допомогу, а також його надії та очікування від психотерапії. Терапевт докладно розповідає про позитивний підхід і пояснює, як він може бути застосований у контексті проблем та цілей клієнта.
2. Оцінка. Терапевт проводить оцінку, щоб визначити ключові проблеми, з якими зіткнувся клієнт, а також його сильні сторони, ресурси та позитивні якості. Це включає проведення структурованих інтерв’ю, використання психологічних вимірювальних інструментів або застосування інших методів оцінки.
3. Інтервенція. Більшу частину кожної сесії зазвичай займають терапевтичні інтервенції, які спрямовані на покращення добробуту та зміцнення позитивних якостей клієнта. Це може бути практика усвідомленості, вправи на подяку, робота над розвитком сильних сторін особистості, встановлення та досягнення цілей, покращення відносин і багато іншого.
4. Завершення та зворотний зв’язок. Наприкінці кожної сесії терапевт і клієнт обговорюють, що було корисним або ефективним у ході сесії, а також будь-які питання чи проблеми. Терапевт може надати рекомендації або домашнє завдання для виконання між сесіями.

Сесії зазвичай проводяться індивідуально, хоча можуть бути і групові формати. Тривалість сесії зазвичай становить від 45 до 60 хвилин, а частота може змінюватись від одного разу на тиждень до одного разу на місяць, залежно від потреб клієнта.

Процес залучення клієнта та створення безпечного середовища

Залучення клієнта та створення безпечного середовища – критично важливі моменти будь-якого процесу психотерапії. Ось основні кроки:

1. Створення довірчої атмосфери. Щоб клієнт відчував себе комфортно та безпечно, терапевт спілкується з ним довірливо та шанобливо. Це включає активне слухання, демонстрацію емпатії, поважне ставлення до думок і переживань клієнта, і конфіденційність розмови.
2. Пояснення процесу. Терапевт докладно пояснює, що таке позитивна психотерапія, які методи будуть використовуватись і що очікується від клієнта. Це допомагає людині краще зрозуміти процес та встановити реалістичні очікування.
3. Встановлення цілей. Терапевт разом із клієнтом визначають цілі терапії, які можуть бути як короткостроковими, так і довгостроковими. Цілі мають бути значущими для клієнта, але при цьому реалістичними та досяжними.
4. Активна участь клієнта. У процесі позитивної психотерапії клієнт бере активну участь у визначенні своїх цілей, виборі та виконанні терапевтичних вправ, а також оцінці прогресу. Це допомагає йому відчувати контроль за процесом і посилює мотивацію до змін.
5. Постійний зворотний зв’язок. Терапевт регулярно отримує зворотний зв’язок від клієнта про його почуття і думки, прогрес і будь-які проблеми, що виникають. Це дозволяє терапевту вчасно коригувати підхід та розуміти, що клієнт почувається комфортно і відчуває підтримку.

Створення безпечного середовища та залучення клієнта – не одноразова дія, а процес, який триває протягом усього курсу психотерапії. Це вимагає уваги, поваги і чуйності з боку терапевта, а також відкритості та готовності клієнта до активної участі.

Використання позитивних переживань та сильних сторін

Позитивна психотерапія унікальна у своєму акценті на позитивних переживаннях та сильних сторонах клієнта. Вона прагне зміцнити ці позитивні елементи у процесі терапії. Ось низка способів, якими це досягається:

1. Визначення сильних сторін. На початку терапії психотерапевт допомагає клієнту визначити його сильні сторони та й визнати їх значущість. Це можуть бути особисті якості, навички, захоплення, або життєві цінності.
2. Використання сильних сторін у повсякденному житті. Після визначення сильних сторін терапевт допомагає клієнту знайти способи їхнього активного використання у повсякденному житті: для подолання труднощів, досягнення цілей або просто для покращення загального благополуччя.
3. Акцент на позитивних переживаннях. Терапевт застосовує техніки, які допомагають клієнту краще помічати та цінувати щасливі моменти у житті. Це можуть бути вправи на подяку, медитацію, техніку релаксації, або просто акцентування уваги на моментах радості та задоволення.
4. Розвиток ресурсів. За допомогою спеціальних вправ позитивна психотерапія розвиває такі людські ресурси, як оптимізм, впевненість у собі, стресостійкість та соціальна підтримка, які допомагають справлятися з проблемами і труднощами.

Всі ці стратегії спрямовані на те, щоб допомогти клієнту посилити і використовувати свої сильні сторони та позитивні переживання для підвищення рівня добробуту і якості життя.

Яких проблем можна позбутися за допомогою позитивної психотерапії?

Позитивна психотерапія має гнучкість і може ефективно застосовуватися для лікування широкого спектру психологічних проблем і розладів. Ось основні з них:

• Депресивні розлади. Позитивна психотерапія довела свою ефективність у лікуванні депресії, допомагаючи людям зосередитися на своїх сильних сторонах, покращити навички боротьби зі стресом та знаходити радість у повсякденному житті.
• Тривожні розлади. Цей підхід допомагає людям із тривожними розладами зменшити рівень тривоги та страху, і навчитися дивитися у майбутнє з більшим позитивом.
• Стрес. Позитивна психотерапія допомагає людям позбавлятися стресу, вчить їх позитивно мислити і знаходити ресурси для подолання труднощів.
• Низька самооцінка. Цей підхід дозволяє підняти самооцінку, зміцнюючи сильні сторони індивіда та навчаючи його визнавати свої досягнення і цінності.
• Проблеми у відносинах. Позитивна психотерапія покращує міжособистісні відносини, навчаючи людей емпатії, взаєморозуміння та позитивної взаємодії.
• Проблеми із саморегуляцією та самоконтролем. Цей підхід допомагає навчитися контролювати свої емоції, звички та поведінку.
• Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Позитивна психотерапія допомагає людям з ПТСР обробити травматичні переживання та відновити відчуття безпеки і контролю над своїм життям.

Це не повний список, і ефективність позитивної психотерапії може змінюватись в залежності від індивідуальних особливостей клієнта, включаючи його готовність до роботи з психотерапевтом, конкретні цілі та сильні сторони.

Позитивна психотерапія: приклади ефективного застосування

1. Депресія. Ганна, 35 років, прийшла на консультацію зі скаргами на депресію та почуття безпорадності. Психолог допоміг їй усвідомити та використати свої сильні сторони. Наприклад, вона виявила, що має велику рішучість і високий рівень емпатії. Завдяки цим якостям, Ганна стала активніше брати участь у своєму лікуванні та прагнути відновлення, що в результаті призвело до значного зниження її депресивних симптомів.
2. Тривога. Роман, 50 років, страждав від генералізованого тривожного розладу. За допомогою позитивної психотерапії він навчився стратегій самоспівчуття та позитивного мислення, що дозволило йому переглянути своє ставлення до майбутнього, зменшити частоту та інтенсивність нападів тривоги.
3. Низька самооцінка. Діана, 22 роки, звернулася до психотерапевта з проблемами низької самооцінки та почуття неповноцінності. У ході терапії вона змогла визначити і визнати свої сильні сторони та досягнення. Таке переосмислення допомогло їй підняти самооцінку та підвищити впевненість у собі.
4. Стрес на роботі. Артем, 27 років, менеджер середньої ланки у великій компанії, зіткнувся з високим рівнем стресу на роботі, спричиненим напруженою атмосферою та надмірним навантаженням. У ході позитивної психотерапії він навчився застосовувати вправи для зниження стресу і розвинув навички позитивного мислення. Крім того, Артем виявив, що в нього сильно розвинена здатність до організації та стратегічного мислення. Використання цих сильних сторін допомогло йому впоратися зі стресом на роботі та покращити стосунки з колегами.
5. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Ігор, 42 роки, військовий, страждав від ПТСР після служби у зоні бойових дій. За допомогою позитивної психотерапії навчився метафорично “переписувати” свої травматичні спогади, замінюючи їх більш позитивними чи нейтральними образами. Сильними сторонами Ігоря були мужність та рішучість, які й допомогли йому під час терапії.
6. Втрата близької людини. Дмитро, 55 років, зіштовхнувся зі смертю дружини від тяжкої хвороби. Це був дуже важкий удар, і він відчував, що не може впоратися із болем від втрати. Психолог допоміг йому знайти способи використати свої сильні сторони (в даному випадку захоплення мистецтвом і глибоке почуття духовності), щоб пережити горе і знайти новий сенс життя після втрати.

Результати досліджень ефективності позитивної психотерапії

• “Positive Psychotherapy for Mood Disorders: A Randomized Pilot Study” (Позитивна психотерапія при розладах настрою: рандомізоване пілотне дослідження) – дослідження було проведено Джонсоном, Шелдоном і Хаїдтом у 2006 році. Вони розглянули ефективність позитивної психотерапії для осіб, які страждають від маніакального та депресивного розладу. Результати показали значне покращення настрою та зменшення симптомів в учасників.
• “Positive Psychotherapy: Clinically Tested, Non-Pharmaceutical Interventions to Decrease Depression and Increase Satisfaction with Life” (Позитивна психотерапія: клінічно випробувані, нефармацевтичні втручання для зниження депресії і підвищення задоволеності життям) – автори: Олександр Болір і Мартін Селігман, 2005 рік. У цьому дослідженні було виявлено, що учасники, які пройшли курс позитивної психотерапії, показали значні покращення свого стану порівняно з контрольною групою, яка пройшла традиційну когнітивно-поведінкову терапію.
• “Positive Psychotherapy for Psychosis: A Clinician’s Guide and Manual” (Позитивна психотерапія при психозі: лікарський посібник та інструкція) – автори: Майк Слейд і Таня Ламберт, 2018 рік. Автори демонструють, як правильно використовувати позитивні інтервенції у практиці для лікування людей із психозом.
• “Group Positive Psychotherapy for the Depressed and Anxious: A Systematic Review and Meta-analysis” (Групова позитивна психотерапія для страждаючих від депресії та тривоги: систематичний огляд і мета-аналіз) – автори: К. Чу і Т. Чен, 2020 рік. Дослідження показує гарну ефективність групової позитивної психотерапії для осіб, які страждають від депресії та тривоги.
• “Effectiveness of positive psychotherapy on quality of life among Iranian adolescent girls” (Ефективність позитивної психотерапії для якості життя іранських дівчаток-підлітків) – автори: М.Ф. Харреї, М.Ш. Мураді, 2014 рік. У дослідженні брали участь 60 дівчаток-підлітків із Ірану. Результати дослідження показали, що позитивна психотерапія значно покращила їхню загальну якість життя.

Порівняння позитивної психотерапії з іншими психотерапевтичними підходами

Позитивна психотерапія відрізняється від більшості інших видів психотерапії своїм упором на позитивні аспекти життя пацієнта та його сильні сторони. Вона також забезпечує холістичний підхід, розглядаючи не тільки психічне здоров’я, а й загальний добробут клієнтів.

Як і інші види психотерапії, позитивна психотерапія також ґрунтується на встановленні терапевтичного альянсу (психотерапевт-клієнт) та застосуванні підходів, ефективність яких підтверджена науковими дослідженнями.

Що стосується традиційних підходів, таких як когнітивно-поведінкова терапія та психодинамічна терапія, то вони часто фокусуються на роботі з негативними думками і переживаннями.

Подібності

1. Терапевтичний союз. Як і в інших психотерапевтичних підходах, у позитивній психотерапії довірчий терапевтичний альянс між терапевтом і пацієнтом є дуже важливим.
2. Наукові дані. Позитивна психотерапія, як і інші підходи, прагне використовувати методи та техніки, ефективність яких підтверджена науковими дослідженнями.
3. Ціль. Незважаючи на різні підходи та методи, метою всіх видів психотерапії є покращення психологічного благополуччя клієнта, зменшення дистресу та підвищення його здатності до адаптації та нормального функціонування.

Відмінності

1. Фокус на позитиві. У той час як традиційні психотерапевтичні підходи зосереджені на обробці негативних переживань та переконань, позитивна психотерапія акцентує увагу на позитивних моментах життя і заохочує пацієнтів активно використовувати їх позитивні переживання, здібності та сильні сторони.
2. Робота із цілісною перспективою. Позитивна психотерапія включає більш глобальний підхід, роблячи наголос одночасно на фізичному, емоційному та духовному благополуччі клієнта.
3. Застосування позитивних інтервенцій. На відміну від деяких інших підходів, позитивна психотерапія активно використовує позитивні психологічні інтервенції, такі як практика подяки, ведення щоденника позитивних емоцій та виконання дій, що приносять радість.

Плюси

• Виділення позитивних аспектів допомагає людям зосередитися на своїх сильних сторонах і досягненнях, а не лише на проблемах і складностях.
• Поліпшення загального благополуччя. Позитивна психотерапія не тільки знижує рівень стресу і тривоги, але й сприяє розвитку позитивних емоцій та покращенню якості життя.
• Використання практичних і зрозумілих технік. Інтервенції, що використовуються в позитивній психотерапії, зазвичай зрозумілі та легко застосовні у повсякденному житті.

Мінуси

1. Обмеженість. Позитивна психотерапія може бути не така ефективна для людей з тяжкими психічними розладами або тих, хто переживає глибоку травму чи депресію.
2. Ризик ігнорування негативних почуттів. Акцентування уваги на життєвому позитиві не повинно призводити до повного ігнорування або придушення негативних емоцій, що може відбуватися.
3. Нестача досліджень. Незважаючи на те, що позитивна психотерапія з кожним роком отримує все більше визнання, вона ще потребує обширних досліджень для підтвердження своєї ефективності та визначення кращих практик застосування.

Можливі перспективи та майбутні напрямки позитивної психотерапії

1. Розширення досліджень. Існує потреба у проведенні ширших досліджень для уточнення ефективності позитивної психотерапії у різних контекстах та популяціях. Це можуть бути дослідження на теми, пов’язані з дітьми та підлітками, людьми похилого віку, міжкультурною роботою та іншими спеціалізованими областями.
2. Інтеграція з іншими підходами. Позитивну психотерапію можна інтегрувати з іншими підходами у психотерапії. Наприклад, використання позитивних інтервенцій у рамках когнітивно-поведінкової або сімейної терапії дозволить розширити ефективність цих підходів.
3. Онлайн розвиток. З урахуванням бурхливого розвитку цифрових технологій та онлайн-послуг, позитивна психотерапія знаходитиме нові шляхи застосування у цифровому просторі, надаючи психологічну допомогу людям, які не можуть або не хочуть користуватися послугами традиційної психотерапії.
4. Застосування в освітніх закладах. Позитивна психотерапія може відігравати значну роль у навчальних закладах, допомагаючи учням розвивати позитивні навички та стратегії, які зміцнюють їхню психологічну стійкість.
5. Популяризація у корпоративному середовищі. У бізнесі та корпоративному середовищі позитивна психотерапія може застосовуватися для підвищення рівня задоволеності роботою, збільшення продуктивності та покращення взаємин у команді.
6. Розвиток національних та міжнародних програм. У міру того як позитивна психотерапія набуває все більшої популярності, очікується розвиток програм на національному та міжнародному рівнях, спрямованих на покращення добробуту та якості життя населення.