квантовая психология

Квантова психологія: основні концепції та принципи

Контент

Квантова психологія – це відносно новий напрямок у стадії розвитку, який намагається поєднати принципи квантової механіки з психологічними та когнітивними теоріями.

Вона пропонує використовувати квантові принципи, такі як суперпозиція та хвильові функції, для пояснення складних і часто непередбачуваних аспектів людського мислення та поведінки, які важко пояснити за допомогою класичної теорії ймовірностей та логіки.

Наприклад, квантову психологію можна використовувати для аналізу суперечливої та амбівалентної поведінки, процесів прийняття рішень, сприйняття та інших когнітивних процесів.

Однак варто зазначити, що цей напрямок є предметом обговорення та критики, і багато його аспектів все ще активно досліджуються.

квантова психологія

Короткий огляд історії розвитку квантової психології

Квантова психологія є відносно новим напрямом, її коріння сягає кінця 20-го століття.

Одним із головних дослідників у цій галузі вважається Роберт Антон Вілсон, який у 1980-х та 1990-х роках розвивав ідеї квантової психології у своїх роботах. Вілсон пропонував переглянути наше розуміння свідомості та реальності через призму квантової механіки, припускаючи, що багато психологічних процесів можна пояснити за допомогою квантових принципів.

У наступні десятиліття, ці ідеї продовжували розвиватися, і різні дослідники почали застосовувати концепції квантової механіки до різних галузей психології. Наприклад, в галузі когнітивної психології, дослідники почали використовувати квантові моделі для пояснення таких явищ, як суперечлива та амбівалентна поведінка, та процеси прийняття рішень.

Тим не менш, квантова психологія все ще є відносно молодим напрямком, що розвивається, і багато аспектів цієї галузі досі активно досліджуються і обговорюються. Особливо важливим є питання про те, наскільки адекватно застосування квантових принципів до психології, і чи можуть вони насправді привести до більш повного розуміння складних психологічних процесів.

основы квантовой психологии

Концепція квантової механіки у психології

Концепція квантової механіки в психології ґрунтується на припущенні, що деякі аспекти людської поведінки та мислення можна краще зрозуміти та пояснити, якщо розглядати їх через призму принципів квантової механіки.

До таких принципів відносяться, наприклад, принцип невизначеності, суперпозиція станів, і взаємодія спостерігача та спостережуваного. Ці принципи застосовуються для пояснення таких явищ, як амбівалентність, суперечливість у прийнятті рішень і непередбачуваність поведінки.

Застосування квантової механіки до психології призводить до нового бачення психологічних процесів. Замість класичного підходу, який передбачає, що мислення та поведінка можуть бути точно виміряні та передбачені, квантова психологія пропонує модель, в якій можливі множинні, взаємопов’язані стани, і де спостереження здатне впливати на результат.

Це може забезпечити більш гнучку та динамічну модель психології, дозволяючи покращити розуміння складних та часто непередбачуваних аспектів людського мислення та поведінки.

Пояснення основних принципів квантової механіки, які застосовуються до психології

Декілька основних принципів квантової механіки можуть бути застосовні до психології для пояснення складних психологічних процесів:

  1. Суперпозиція. У квантовій механіці частинки можуть перебувати в кількох станах одночасно, доки не відбудеться вимір. У психології це можна застосувати до процесів мислення та прийняття рішень, коли ми одночасно розглядаємо різні можливості, і лише після прийняття рішення “сплескуємо” суперпозицію в один певний стан.
  2. Квантова заплутаність. У квантовій механіці дві або більше частинки можуть бути заплутані. Це означає, що навіть на великій відстані стан однієї частинки тісно пов’язаний зі станом іншої частки. У психології цей принцип можна використовувати для пояснення взаємозв’язку між різними аспектами мислення та сприйняття, наприклад, емоціями та когнітивними процесами.
  3. Хвильова функція та колапс хвильової функції. У квантовій механіці стан системи описується хвильовою функцією, що представляє ймовірність можливих станів. Колапс хвильової функції відбувається, коли спостереження або вимір “фіксує” один із можливих станів. У психології це можна застосувати до прийняття рішень та формування переконань, коли ми переходимо від невизначеності до певного вибору чи установки.
  4. Принцип невизначеності Ґейзенберга. У квантовій механіці неможливо одночасно точно виміряти дві взаємопов’язані величини, такі як положення та швидкість частинки. У психології цей принцип можна використовувати для пояснення того, що деякі аспекти нашого мислення та сприйняття бувають невизначеними чи непередбачуваними.
  5. Вплив спостерігача. У квантовій механіці акт спостереження здатний проводити вимірювані характеристики системи. У психології аналогічний принцип може застосовуватися для пояснення того, як наше сприйняття і інтерпретація подій здатні змінювати досвід цих подій. Наприклад, очікування та упередженість спостерігача можуть впливати на те, як він сприймає та інтерпретує інформацію.
  6. Комплементарність. Це принцип квантовій механіці, де в об’єктів можуть виявлятися як хвильові властивості, так і властивості частинок, залежно від експериментального контексту. У психології цей принцип можна використовувати для опису дуалізму між свідомими та несвідомими процесами, або між емоційними та раціональними елементами мислення.

Важливо відзначити, що застосування принципів квантової механіки до психології не передбачає, що мозок чи мислення працюють за квантовими законами буквально. Це швидше метафоричне застосування, яке пропонує нові підходи розуміння складних і часто непередбачуваних моментів людського мислення та поведінки.

Квантові ймовірності та їх ставлення до прийняття рішень і формування сприйняття

Квантові ймовірності в контексті квантової механіки відносяться до ймовірностей різних можливих станів системи, що описуються хвильовою функцією. При застосуванні цих принципів до психології вони можуть запропонувати новий підхід до розуміння процесів прийняття рішень та формування сприйняття.

У класичній імовірнісній теорії процес прийняття рішення зазвичай розглядається як послідовне виключення альтернатив, до тих пір, поки не залишається один вибір. Однак у реальному житті люди часто одночасно розглядають кілька можливостей і можуть перемикатися між ними, перш ніж ухвалити остаточне рішення. Можливо, зрозумілішим прикладом буде концепція квантової суперпозиції, де всі можливі варіанти існують одночасно, поки не відбувається “колапс” хвильової функції – остаточне рішення.

Подібним чином квантові ймовірності можуть застосовуватися до процесу формування сприйняття. Замість того, щоб розглядати сприйняття як статичне і незмінне, квантова психологія передбачає, що наше сприйняття може бути динамічним і мінливим, подібно до стану квантової суперпозиції. Сприйняття може змінюватися залежно від контексту, досвіду та спостережень, подібно до того, як хвильова функція “схлопується” при вимірі.

Слід визнати, що всі ці ідеї є предметом активних досліджень та обговорень, і в цій галузі все ще багато невідомого.

квантовая когнитивная наука

Квантова когнітивістика

Квантова когнітивна наука або когнітивістика – це інтердисциплінарна галузь досліджень, яка застосовує принципи квантової механіки до розуміння когнітивних процесів, таких як прийняття рішень, сприйняття та управління інформацією. Вона вважається підрозділом квантової психології, але має вужчу орієнтацію, фокусуючись на тих аспектах когнітивної науки, які можна пояснити за допомогою квантових принципів. Це включає моделювання нелінійних і ймовірнісних процесів у мисленні та сприйнятті, а також вивчення впливу спостереження та контексту на когнітивні процеси.

Основні ідеї квантової когнітивної науки ґрунтуються на принципах суперпозиції, взаємодії спостерігача та спостережуваного, квантової заплутаності та принципі невизначеності. Ці принципи дозволяють формулювати гнучкіші та динамічніші моделі когнітивних процесів, ніж ті, які пропонуються в рамках класичної когнітивної науки. Однак варто відзначити, що квантова когнітивна наука знаходиться в стадії розвитку, і багато з її пропозицій та висновків вимагають подальшого вивчення та перевірки.

Взаємозв’язок квантової психології та когнітивістики

Квантова психологія та когнітівістика тісно пов’язані, оскільки обидві галузі займаються вивченням процесів мислення та сприйняття. У той час як когнітивна наука традиційно використовує моделі, засновані на класичній логіці та імовірнісній теорії, квантова психологія вносить новий елемент, застосовуючи принципи та моделі з квантової механіки для опису когнітивних процесів.

Квантова психологія може запропонувати когнітивній науці нові підходи до моделювання складних когнітивних процесів, які важко пояснити за допомогою класичних моделей. Це включає такі процеси, як прийняття рішень, сприйняття та обробка інформації, які можуть мати нелінійні та імовірнісні аспекти, а також залежати від контексту та спостереження.

У той же час, квантова психологія здатна отримати користь з когнітивістики, використовуючи її дослідження та теорії для більш глибокого розуміння можливості застосування квантових моделей до реальних когнітивних процесів. Крім того, когнітивна наука може запропонувати методи дослідження та експериментальні дизайни, які допоможуть тестувати та уточнювати квантові моделі у психології.

В результаті цього взаємозв’язку виникла підобласть квантової когнітивістики, яка поєднує підходи та методи обох областей для вивчення когнітивних процесів.

Застосування квантових моделей для опису когнітивних процесів

Квантові моделі можуть бути корисними інструментами для опису когнітивних процесів, особливо тих, які важко пояснити за допомогою класичних моделей. Ось кілька способів їх застосування:

  1. Прийняття рішень та обробка інформації. Квантові моделі можуть краще пояснити, як люди приймають рішення в умовах невизначеності або коли мають справу з інформацією, що конфліктує. Вони здатні описувати процес прийняття рішення як стан квантової суперпозиції, в якому всі можливі варіанти розглядаються одночасно, доки не відбувається “колапс” хвильової функції і не приймається остаточне рішення.
  2. Сприйняття та увага. Квантові моделі можуть також допомогти описати динамічні та контекстно-залежні аспекти сприйняття та уваги. Наприклад, вони можуть пояснити, як сприйняття може змінюватися в залежності від спостереження або контексту, аналогічно до того, як стани квантової системи можуть змінюватися при вимірюванні.
  3. Соціальна взаємодія та комунікація. Квантові моделі можна застосовувати для опису складних соціальних взаємодій та комунікації, використовуючи принципи, такі як квантова заплутаність, щоб пояснити, як взаємодія та взаємне розуміння можуть виникати між людьми.
  4. Пам’ять та навчання. Квантові моделі здатні запропонувати нові підходи до розуміння процесів пам’яті та навчання, пояснюючи, як можна зберігати та обробляти інформацію в нелінійній та імовірнісній манері.

психология квантов

Квантова психологія: приклади застосування

Квантову психологію можна використовувати у сфері соціальної психології для дослідження явищ взаємодії та комунікації. Принципи квантової механіки, такі як заплутаність та суперпозиція, можна застосовувати для моделювання складних соціальних взаємодій та спілкування, наприклад, взаєморозуміння між людьми у групах, процесів переговорів чи поведінки у соціальних мережах. Такі моделі дозволяють краще зрозуміти, як індивідуальні думки та почуття взаємопов’язані та змінюються у соціальному контексті.

Квантова психологія також корисна в клінічній психології та психотерапії. Використовуючи принципи квантової механіки, терапевти можуть описувати та аналізувати психологічні стани та процеси на глибшому рівні, що здатне призвести до нових підходів у лікуванні та підтримці. Наприклад, принципи суперпозиції та невизначеності допомагають зрозуміти та описати складні динамічні процеси, такі як зміна емоційних станів, свідомість та внутрішній діалог.

Квантові моделі сприйняття та прийняття рішень

Квантові моделі сприйняття та прийняття рішень є зростаючою областю в психології та когнітивній науці. Вони застосовують принципи квантової механіки для пояснення складних та іноді парадоксальних аспектів сприйняття і прийняття рішень. Ось як вони працюють:

  • Квантові моделі сприйняття. Сприйняття – це складний процес, який включає інтерпретацію і обробку сенсорної інформації. Квантові моделі пропонують описати це за допомогою принципу квантової суперпозиції, згідно з яким об’єкт або подія можуть перебувати в кількох станах одночасно до моменту спостереження. Це допомагає пояснити, як наше сприйняття змінюється залежно від контексту чи спостереження.
  • Квантові моделі прийняття рішень. Прийняття рішень – це процес, в якому ми вибираємо один з декількох можливих варіантів дій. Класичні моделі прийняття рішень ґрунтуються на припущенні, що люди діють раціонально та прагнуть максимізувати свою вигоду. Однак, насправді, процес прийняття рішень часто буває складним і нелінійним. Квантові моделі описують це за допомогою принципу суперпозиції та принципу невизначеності, пояснюючи нашу здатність розглядати різні варіанти одночасно і показуючи, як наше остаточне рішення може бути схильне до впливу різних факторів і може змінюватися в часі.

Зверніть увагу, що ці моделі не припускають, що мозок працює на квантовому рівні. Натомість вони використовують принципи квантової механіки як метафоричний інструмент для опису складних психологічних процесів.

Застосування квантових принципів у соціальній та клінічній психології

У соціальній та клінічній психології принципи квантової механіки можна використовувати для представлення та аналізу складних психологічних явищ та процесів.

У соціальній психології використання квантових принципів допомагає пояснити складні динамічні процеси, такі як взаємодія між індивідами та групами. Наприклад, принципи квантової суперпозиції та заплутаності можна застосовувати для моделювання соціальних взаємодій, де поведінка одного індивіда пов’язана з іншими та впливає на їхню поведінку.

Також квантові моделі можна використовувати для пояснення деяких соціальних парадоксів, таких як парапсихологічні ефекти, відомі як ефекти порядку уявлення та ефекти негативної переоцінки. Ці ефекти показують, що думка людей про щось здатна змінюватися в залежності від того, в якому порядку надана інформація та як ця інформація пов’язана з іншою інформацією.

У клінічній психології принципи квантової механіки можна використовувати для уявлення складних психологічних станів і процесів, як-то зміна настрою, внутрішній діалог і свідомість. Наприклад, принцип суперпозиції дає можливість пояснити здатність пацієнта одночасно відчувати змішані чи суперечливі почуття.

Водночас квантова психологія пропонує нові підходи до психотерапії. Наприклад, квантові принципи можна використовувати для розробки стратегій, які допомагають людям краще управляти своїми емоціями та змінювати свої погляди чи переконання.

Використання квантової психології для розуміння парадоксів у психології

Квантова психологія надає інноваційний підхід до розуміння різних парадоксів у психології. Принципи квантової механіки, такі як суперпозиція, заплутаність та невизначеність, можна застосовувати для моделювання та опису складних явищ та суперечливих результатів, які важко пояснити класичними психологічними теоріями. Ось кілька прикладів:

  1. Парадокс вибору. Класична економічна теорія передбачає, що більше вибору має призводити до кращого задоволення потреб. Однак, насправді, надлишок вибору може призводити до зниження задоволеності та збільшення стресу. Квантова психологія допомагає пояснити цей парадокс, використовуючи принципи суперпозиції та невизначеності для опису станів свідомості, які можуть призводити до таких несподіваних результатів.
  2. Парадокс при ухваленні рішень. Люди часто демонструють нераціональну поведінку під час прийняття рішень, особливо у ситуаціях невизначеності. Квантова психологія може використовувати принципи квантової механіки для представлення суперечливих та непослідовних стратегій прийняття рішень, які пояснюють такі явища, як когнітивні спотворення, ефекти статусу-кво та протиріччя переваг.
  3. Соціальні парадокси. У сфері соціальної психології існує безліч парадоксів, пов’язаних із груповою динамікою, стереотипами та упередженнями. Квантова психологія пропонує нові інсайти в розумінні цих парадоксів, використовуючи принцип заплутаності для опису взаємозв’язку між індивідами та групами і показуючи, як вони здатні впливати один на одного.

В цілому, використання квантової психології для розуміння парадоксів у психології дозволяє вченим та практикам уявити більш повне і складне зображення людської поведінки. Це може призвести до нових стратегій та методів у галузях психотерапії, соціальної роботи та інших галузях, де потрібне глибоке розуміння психологічних процесів.

микро мир

Критика та протиріччя квантової психології

Як і будь-яка нова та революційна теорія, квантова психологія зіткнулася з часткою критики та протиріч в академічному співтоваристві.

Одним із основних аспектів критики є питання про те, наскільки доречно застосовувати принципи квантової механіки, розроблені для опису мікросвіту, до психологічних процесів та поведінки. Критики вказують на те, що психологічні процеси та явища не підкоряються тим самим законам та принципам, що й квантові частинки, і що використання термінології та концепцій квантової механіки може призвести до неправильної інтерпретації та помилок.

Іншим аспектом критики є відсутність експериментального підтвердження деяких припущень квантової психології. Хоча квантові моделі можуть запропонувати елегантні теоретичні пояснення деяких психологічних явищ, нестача конкретних експериментів, здатних тестувати та підтверджувати ці моделі, залишається проблемою. Це викликає сумніви у науковій основі та ефективності квантової психології.

Проблеми впровадження квантових принципів у психологію

Впровадження квантових принципів у психологію зіткнулося з низкою проблем та викликів. Ось деякі з них:

  • Складність розуміння квантових принципів. Квантова механіка – це складна та незвична область, яка потребує глибокого і точного розуміння. Багато психологів не мають достатніх знань у цій галузі, що ускладнює розуміння і застосування квантових принципів.
  • Визначення та вимір квантових станів у психології. Один із основних принципів квантової механіки – це суперпозиція станів. Однак визначення та вимірювання таких станів у психології є складним завданням.
  • Відсутність експериментальних доказів. Багато квантових моделей психологічних процесів залишаються теоретичними і вимагають подальших експериментальних досліджень для підтвердження.
  • Ризик неправильної інтерпретації. Використання квантової термінології та концепцій може призвести до неправильної інтерпретації та помилок, якщо вони не використовуються з належною обережністю і розумінням.
  • Нестача визнання в академічному співтоваристві. Незважаючи на наростаючий інтерес, квантова психологія все ще не набула широкого визнання в академічному співтоваристві. Це ускладнює отримання фінансування та підтримку для проведення досліджень і подальшого розвитку цієї галузі.

В цілому, хоча квантова психологія пропонує багатообіцяючі та інноваційні підходи, її впровадження та застосування в психології залишається складним і багатогранним завданням.

Критичний погляд на методологію та теоретичні основи квантової психології

Квантова психологія, як і будь-яка нова галузь дослідження, піддається критичному осмисленню та аналізу. Незважаючи на багатообіцяючі перспективи, є певні аспекти методології та теоретичних основ, які викликають дискусії та критику.

  • Теоретичні основи. Квантова психологія заснована на принципах квантової механіки, розроблених для опису мікросвіту, і намагається застосовувати їх до психологічних процесів. Це викликає сумніви, наскільки підходять ці принципи для опису складних когнітивних процесів і поведінки людини. Існує небезпека перенесення концепцій з однієї області до іншої без належного розуміння їхнього контексту та обмежень.
  • Методологічні проблеми. Однією з основних методологічних проблем є відсутність чітких та консистентних способів вимірювання та оцінки квантових станів у психології. Без цього важко проводити емпіричні дослідження та перевіряти теоретичні припущення.
  • Нестача експериментальних досліджень. Багато пропозицій квантової психології залишаються лише на рівні теоретичних моделей і гіпотез. Вони вимагають більш глибоких та великих експериментальних досліджень для підтвердження та розвитку.
  • Критика з боку академічної спільноти. Незважаючи на деякі цікаві дослідження та результати, квантова психологія все ще не набула широкого визнання в академічному співтоваристві. Це уповільнює її розвиток та впровадження.

Хоча квантова психологія є інноваційним і потенційно революційним підходом до розуміння психології, вона також вимагає більш глибокого, критичного дослідження її теоретичних основ і методології.

Для того щоб квантова психологія стала повноцінною та визнаною областю психології, необхідно проведення більш великих досліджень, детальне вивчення та перевірка її основних концепцій та пропозицій, а також розробка чітких та репрезентативних методів вимірювання квантових станів у психології.

Це допоможе не тільки підтвердити або спростувати поточні гіпотези і теорії, але й зробити значний внесок у розвиток психології в цілому, розширюючи її розуміння та уявлення про людську психіку і поведінку.

мозговая активность

Перспективи розвитку квантової психології

Незважаючи на виклики та критику, квантова психологія являє собою область з великим потенціалом та цікавими перспективами. Вона відкриває нові горизонти для розуміння складних психологічних процесів, включаючи сприйняття, прийняття рішень, соціальну поведінку і багато іншого. При правильному підході та подальшому розвитку вона може дати нові інструменти для дослідження і практичного застосування у психології.

У майбутньому ми очікуємо більш глибоких досліджень у галузі квантової психології, включаючи експериментальні роботи для перевірки та розвитку теоретичних припущень. Також можлива поява нових підходів і технік у галузі клінічної психології, психотерапії та консультування, заснованих на квантових принципах.

Це включає нові способи розуміння і лікування психічних розладів, а також нові підходи до особистісного зростання і розвитку. Крім того, квантова психологія може сприяти розвитку міждисциплінарного діалогу між психологією, фізикою, нейронауками та іншими науковими галузями.

Поточний стан досліджень у галузі квантової психології

Дослідження у сфері квантової психології перебувають на ранніх етапах розвитку. Ця область зародилася відносно недавно і ще не набула широкого визнання в науковому співтоваристві.

Дослідники з різних дисциплін, включаючи психологію, фізику та нейронауки, почали застосовувати квантові принципи для вивчення когнітивних процесів та психологічних явищ, таких як прийняття рішень, сприйняття та соціальна поведінка. Ці дослідження поки що знаходяться на стадії формування основних концепцій і створення теоретичних моделей.

Як приклад, однією з важливих тем досліджень є використання квантових ймовірнісних моделей для пояснення парадоксів у прийнятті рішень та сприйнятті, які класичні теорії не можуть пояснити. Наприклад, такі явища, як порушення принципу незалежності та порушення принципу суб’єктивності, які зазвичай спостерігаються в експериментах щодо прийняття рішень.

Однак, незважаючи на деякі обнадійливі результати, емпіричне підтвердження та експериментальне тестування квантових моделей ще потребують великих зусиль. Більшість досліджень досі обмежуються лише теоретичними обговореннями та моделюванням.

Крім цього, слід зазначити, що квантова психологія стикається з низкою методологічних та філософських викликів, які необхідно подолати для подальшого прогресу. Це включає питання про природу і вимір квантових станів у психології, а також питання про те, яким чином квантові принципи можна застосовувати до психологічних процесів.

Загалом і в цілому, квантова психологія є перспективним та інтригуючим напрямом досліджень. Вона відкриває нові шляхи для розуміння складних психологічних процесів і може потенційно призвести до нових поглядів на деякі з найскладніших питань у психології. Однак, для повного осмислення та реалізації її потенціалу потрібно більше досліджень, а також подолання існуючих філософських і методологічних проблем.

Можливі напрямки майбутніх досліджень та застосування у практиці

Квантова психологія, незважаючи на свою відносну новизну, відкриває безліч можливих напрямів для майбутніх досліджень та практичного застосування.

  1. Глибоке вивчення квантових принципів у психології. Дослідження можуть продовжитися у напрямі подальшого вивчення та експериментального тестування квантових принципів і моделей у психології, розвитку нових квантових моделей когнітивних процесів, а також проведення експериментальних досліджень для перевірки цих моделей.
  2. Застосування у клінічній психології. Можна очікувати розвитку нових підходів у галузі клінічної психології та психотерапії, заснованих на квантових принципах, які включають нові способи розуміння та лікування психічних розладів, а також нові підходи до особистісного зростання та розвитку.
  3. Застосування у соціальній та організаційній психології. Квантові моделі можна використовувати для вивчення складних соціальних та організаційних процесів, таких як групова взаємодія, прийняття рішень в організаціях та лідерство.
  4. Міждисциплінарні дослідження. Квантова психологія може сприяти розвитку міждисциплінарного діалогу між психологією, фізикою, нейронауками та іншими галузями знань. Це призведе до нових досліджень, що перетинаються, і взаєморозуміння між різними дисциплінами.
  5. Розвиток нових методологій. Квантова психологія також може сприяти розвитку нових методів дослідження в психології, особливо в галузі вимірювання та моделювання психологічних процесів.
  6. Освіта та навчання. Нарешті, квантова психологія може зробити внесок у освіту та навчання у психології, вводячи нові концепції та пропонуючи нові перспективи для традиційних психологічних тем. Це дасть можливість розвивати нові курси та програми навчання, які допоможуть майбутнім психологам краще розуміти та використовувати квантові принципи у своїй професійній діяльності.

Таким чином, квантова психологія пропонує безліч можливостей для майбутніх досліджень та практичного застосування. У той самий час вона представляє й низку викликів, що з необхідністю глибшого розуміння квантових принципів та їх застосовності у психології. Але, незважаючи на всі складнощі, перспективи розвитку цієї галузі вкрай обнадіюють.

Веб-сайт http://psihologonline.pro
Записи створено 310

Пов’язані записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись вверх